Заява Президента Всеукраїнської громадської організації «Асоціація українських правників» у зв’язку із прийняттям Верховною Радою України проекту закону України «Про засади мовної політики» № 9073 за основу

На сьогодні питання збереження в Україні української мови як державної мови знову стало предметом загальносуспільної уваги у зв’язку з прийняття Верховною Радою України у І читанні проекту Закону України «Про засади мовної політики» № 9073.

З цього приводу слід нагадати, що державний статус української мови визначений Конституцією України. Конституція України має найвищу юридичну силу. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України (ст. 6). Єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент – Верховна Рада України, до повноважень якого належить прийняття законів (ст.ст. 75, 85). Основним Законом України встановлено, що виключно законами України визначається порядок застосування мов (ст. 92).

З урахуванням цього, прийнявши проект Закону України «Про засади мовної політики» за основу, що відповідно з регламентом Верховної Ради України означає схвалення концептуальних положень цього законопроекту, Верховна Рада України вийшла за рамки встановлених Конституцією України повноважень, оскільки положення законопроекту фактично надають регіональним мовам статусу державної мови.

Окрім того зазначимо, що норми Конституції України є нормами прямої дії (ст. 8). Основним Законом України (ст. 10) встановлено, що державною мовою в Україні є українська мова. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (ст. 8). Таким чином прийняття законів, які не узгоджуються з Конституцією України, є можливим лише після внесення відповідних змін до Конституції України у порядку, визначеному Конституцією України.

Враховуючи наведене, ухвалення у І читанні проекту Закону України «Про засади мовної політики» є можливим лише після внесення до Верховної Ради України Президентом України або не менше як двома третинами від конституційного складу Верховної ради України і за умови прийняття не менше як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України, законопроекту про внесення відповідних змін до розділу І «Загальні засади» Конституції України та його затвердження всеукраїнським референдумом, який призначається Президентом України (ст. 156).

І останнє. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними (ст. 21). При прийняті нових законів або внесенні змін до чинних не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (ст. 22). Прийняття законопроекту № 9073 веде до звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод абсолютної більшості громадян України.

Усвідомлюючи значення збереження української мови як єдиної державної мови, висловлюю своє глибоке занепокоєння з приводу прийняття Верховною Радою України законопроекту «Про засади мовної політики», що може спричинити звуження застосування української мови в Україні, призвести до підриву національної самобутності Українського народу та прошу народних депутатів України зняти з розгляду цей законопроект.

 

Президент

Асоціації українських правників,

доктор юридичних наук, член-кореспондент

Національної академії правових наук України                                                                            проф. Костицький В.В.