Діяльність
Верховна Рада України прийняла за основу законопроект про встановлення кримінальної відповідальності за наклеп
Як повідомили представники Львівської крайової організації Асоціації українських правників, експертно-дорадчий центр «Правова аналітика» дав правову оцінку намаганням Парламенту встановити кримінальну відповідальність за наклеп. Юристи дійшли висновку, що криміналізація наклепу суперечить практиці Європейського суду з прав людини та принципам свободи поширення інформації в демократичному суспільстві.
18 вересня 2012 року Верховна Рада України прийняла за основу законопроект, яким за наклеп в ЗМІ передбачено обмеження волі до 5 років та позбавленні права займатися певною діяльністю на строк до 3 років. Автори законопроекту обґрунтовують необхідність його прийняття слабкістю, на їх думку, та повною неефективністю передбачених чинним законодавством заходів захисту честі, гідності та ділової репутації особи.
Такі тенденції у діяльності законодавчого органу хоча й провадяться під гаслом посилення відповідальності за посягання на честь і гідність людини, але, на думку керівника програм ЕДЦ «Правова аналітика», Петріва Андрія Леонідовича, є «кроком назад в розвитку громадянського суспільства, скеровуючи державу в напрямку вектору «кримінального контролю» за діяльністю в сфері свободи слова та доступу до інформації.» Юрист ЕДЦ «Правова аналітика» звертає увагу, що у Кримінальному Кодексі 1960 року була передбачена відповідальність за наклеп та образу, натомість, у Кримінальному Кодексі 2001 року наклеп не був кримінально караними.
На даний час, права, які, встановивши кримінальну відповідальність, так прагне захистити законотворець, гарантовані статтею 28 (право на повагу до гідності) та статтею 32 (право на таємницю особистого та сімейного життя) Конституції України. Вказані права передбачені і у главі 22 Цивільного кодексу України. Відповідно до ч.4 ст.32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім’ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації. Відповідно до ч.3 ст.297 ЦК України (Право на повагу до гідності та честі) фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі. Аналогічна норма щодо судового захисту закріплена і у ч.2 ст.299 ЦК України (Право на недоторканність ділової репутації). Таким чином, і положення Основного закону, і положення цивільного законодавства питання поширення завідомо неправдивих відомостей про особу відносять в площину цивільного, а не кримінального права.
Крім того, криміналізація наклепу суперечить практиці Європейського суду з прав людини, який зазначає, що інтереси демократичного суспільства полягають у тому, щоб преса мала можливість надавати інформацію, яка становить значний громадський інтерес. Неприпустимо позбавляти журналіста можливості висловлювати критичні судження, якщо він не може довести їх правдивість. Тому обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення та позбавлення волі за поширення навіть не правдивої інформації є непропорційним втручанням у його свободу вираження поглядів журналіста, та веде до порушення статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
ЕДЦ «Правова аналітика» за фінансової підтримки МФ «Відродження» здійснює реалізацію проекту «Інформація про публічних осіб та впровадження систем обліку публічної інформації» (http://legalanalytics.com.ua/uk/newsofcentr/28-categorynewscenter/122-publicpersonview.html). За додатковою інформацією звертатися до керівника проекту – Булгакової Мар’яни (bulgakova@legalanalytics.com.ua)
Звіт про діяльність Львівської крайової організації Асоціації українських правників за 1-ий квартал 2011 року
Місяць | Проведена робота, захід, діяльність |
Січень, 2011 |
|
Лютий, 2011 |
|
Березень, 2011 |
|
Голова ЛКО АУП Галина Мельник
Секретар, член правління ЛКО АУП Мар’яна Булгакова