25 квітня 2016 року у Київському національному лінгвістичному Університеті Київською міською організацією “Асоціація українських правників” було проведено міжнародну науково-практичну конференцію «Дух і мова закону».

Надрукувати

КНЛУ_25.04.16

Зазначена конференція проводилась з нагоди 20-річчя прийняття Конституції України, 25-річчя Всеукраїнської громадської організації «Асоціації українських правників», та у зв’язку з святкуванням дня факультету економіки і права КНЛУ.

Відкрив Конференцію Президент Всеукраїнської громадської організації «Асоціація українських правників», доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент Національної академії правових наук України, Заслужений юрист України Костицький Василь Васильович.

З привітальним словом виступили проректор з наукової роботи Київського національного лінгвістичного університету, доктор педагогічних наук, професор, «Заслужений працівник освіти України» Матвієнко Ольга Василівна; Президент Міжнародної громадської організації «Асоціація милосердя «Еммануїл» Вебер Cтів та Голова Всеукраїнської громадської організації «Асоціація українських правників», доцент кафедри права Київського національного лінгвістичного університету кандидат юридичних наук, доцент Сердюк Наталія Аркадіївна.

У роботі конференції взяли участь провідні українські та зарубіжні науковці та практики. Доповіді гостей викликали жвавий інтерес у студентів та спричинили ряд цікавих дискусій та питань.

Зокрема, Костицький Василь Васильович звернув увагу на те, що: “…Дух закону обумовлює вирішення головних завдань права, одним із яких є  завдання урівноважити загальні блага і суспільний інтерес. Тому ідея поєднання за допомогою права особистого інтересу і загальних благ є особливо вважливою, є принципом права і функцією права. Іншим первинним завданням права, є забезпечення свободи і рівності людей у суспільних відносинах через Букву закону, а фактична рівність людей обумовлена їх рівністю перед Всевишнім, оскільки створені люди в результаті Його промислу за праобразом і подобою Божою рівними і вільними, і це є найважливішим виразом і змістом Духу закону.”

Професор кафедри права факультету економіки і права Київського національного лінгвістичного університету Будко Тетяна Володимирівна звернула увагу на недостатній рівень наукознавчої культури, що “призводить до того, що поступова руйнація системності юридичних знань спостерігається на рівні вже підручників, за якими навчаються майбутні юристи. Наприклад, аналіз багатьох вітчизняних підручників з криміналістики засвідчив навіть плутанину у базових поняттях “властивість” і “ознака”, нерозуміння поняття “критерій класифікації”, наявність елементарних логічних помилок занадто широкого або занадто вузького визначення понять, тавтології у визначеннях, коли певне поняття визначається через самого себе, визначення невідомого через невідоме, неясності, розпливчастості ознак, що входять до визначення поняття, помилок поспішного узагальнення, наведення суперечливих аргументів тощо. А звідси – у законопроектах або прийнятих законах, у підзаконних актах, у договорах тощо, підготовлених нашими юристами або за їх участі, з’являються положення, які є неоднозначними, суперечливими, незрозумілими і т.ін., та у підсумку такими, що не діють на практиці або спричиняють до великої кількості судових позовів.”

Сердюк Наталія Аркадіївна у своїй доповіді розглянула проблему практичного та теоретичного значення класифікації правозастосовчої помилка, виникнення якої залежить від вини суб’єктів реалізації права: “1) суб’єкта правозастосовчої діяльності; 2) учасника правозастосування (за відомо неправдиві показання при судовому розгляді справи). Залежно від ступеня негативних наслідків поділяються на тих, які спричинили суттєву шкоду, незначну шкоду, або, які не спричинили шкоди. Певний вид негативних наслідків залежить від того чи була помилка виявлена і якщо була то як швидко з моменту винесення помилкового акту застосування права. Характер шкоди залежить від сфери правозастосовчої діяльності. Технічні помилки досить часто зустрічаються на практиці, полягають в неналежному складанні документа, і має місце при не умисному її здійсненні, а при умислі буде мати місце посадовий злочин.”

Крім того, під час конференції розглядались питання співвідношення духу і букви закону та мови і права; судової влади як гарантії дотримання прав людини; християнського погляду на урядування; мовних вимог до документів юридичного характеру та багато інших.

В цілому, Міжнародна науково-практична конференція «Дух і мова закону», яка проводилась з нагоди 20-річчя прийняття Конституції України, 25-річчя Всеукраїнської громадської організації «Асоціації українських правників», та у зв’язку з святкуванням дня факультету економіки і права КНЛУ була проведена у доброзичливій атмосфері, викликала дискусії в ряді проблемних питань, які знайшли своє відображення у публікації тез доповідей.